Бiль серця нам не передати

Біль серця нам не передати,
Що сталося із рідним містом!
Як зможем біль цю подолати
І спогади вернуть барвисті?

Музей художній Шовкуненка
Був розграбований нещадно.
Картини дивні сьогодення
Вкрадали сотнями безкарно

І стелу Леокса, ікони,
Чудові Врубеля творіння...
Порушені усі канони,
Із серця вирвані коріння.

20 школа в центрі міста
Розбита вщент, лишились стіни,
Ми дивимось на це каліцтво
І сподіваємось на зміни.

Зірвали статуї чудові
Із постаментів в центрі міста
Потьомкіна і Ушакова
Та вивезли кудись поспішно.

І бюст Суворова був знятий,
Лишився голий постамент,
Так і не зміг ніхто дізнатись,
Де схований на цей момент.

Зруйнований, але не зламний
Херсон в руїнах не вмирає,
Літопис пише новий, славний,
Місто живе, життя триває!

04.03.2024
 м. Херсон

Джерело натхнення: есе Андрія Проценко "Тернистий шлях пізнання істини (Моєму незламному Херсону присвячується)" курсанта 5 курсу
Херсонської державної морської академії

Фото руїн 20 гімназії в центрі Херсона
із медіа платформи "Суспільне новини"