Я камень

Я КАМІНЬ

Я камінь на дні льодяної ріки
Там, де зустрічаються материки.
Де надра хребтами до неба ростуть
Я ланка маршруту і до себе путь.
По спині моїй переходять убрід
Усі,  хто п'яніє від гірських порід.
Для тих, чиї душі завжди молоді
Я міст у бурхливій і  чистій воді.
В середині каменя  атомний біг,
Є злами та твердість. Є цінність та вік.
Та гострі кути й нерівні боки
Обтесані стали за довгі роки.
Вершиною був непокірною я.
Дивився униз,  де родила Земля. 
Був Сонцем обласканий мій п'єдестал.
Але впало небо і стався обвал.
Ландшафти  здригалися у давні  дні
Мені пощастило на  самому дні.
Мій друг, що тримався за мій правий бік
Розвіявся з попелом  та зовсім зник.
А інший друзяка зручний отвір мав
Служив він сокирою, вбивцею став.
А третій поклали у мур захисний.
Ввібрав він у себе обличчя війни.
Четвертий мій друг у кургані заснув.
А п'ятим хтось дірку у грубці заткнув.
У чоботі -  шостий. А сьомий - ярмо.
А восьмий мій друг розколовся ядром.
Дев'ятий  на серці ліг горем людським.
Десятий  змололо з прибоєм морським.
_______________________________
Для кожного Доля готує урок
І  якщо не камінь, тоді роби крок.
Завжди маєш вибір куди далі йти.
Ким бути сьогодні вирішуєш ТИ.
Рятуй себе сам, небеса не проси.
І якщо вцілієш у темні часи -
З вогню, з під землі, та хоч з самого дна
Дорога до себе  складна, бо одна.
Олена Жажкова.
28.02.2024.
Переклад.