Ви вже, певно, здогадались
І ромашка, і бузок.
Струнка мальва, як дівчина,
І кульбабовий вінок.
І волошки й маки в житі,
І барвінок у лісах,
І галявина у квітах,
Й різнотрав'я у луках.
Щебетання різних птахів,
І гудіння бджіл довкіл.
І багряний сонця захід,
Чорнобривці, чистотіл.
Пахне тишею і медом,
І лелеки клекотять.
А в вечірнім синім небі
Зорі рясно мерехтять.
Очерет стоїть стіною,
Як солдати у рядах.
Верболози над водою,
І хрущі гудуть в садах.
Соняхи цвітуть яскраво,
Красні ружі під вікном...
А на тину глеки сохнуть,
Перевернуті вверх дном...
Ви вже, певно, здогадались -
Завжди ж нею ми пишались.
Бо вона для нас єдина -
Наша Рідна Україна!
23.03.23
Свидетельство о публикации №124022705506
Патриотизм - це последнее прибежище для негодяев. (давно и мудро заметил англичанин, он молодец).
Только МИРа Вам!!!
Ионина Татьяна 13.03.2024 16:21 Заявить о нарушении
Ионина Татьяна 13.03.2024 17:45 Заявить о нарушении
Сейчас пытаюсь, с помощью ю-туба, но времени нет...
Польша моя любимая Краина, с 1975-го года, когда я прочла слова "не згинэ-л-а" (у Пушкина) и увидела в кино Панну в длинном платье, которая молилась в костеле. Такая сцена была редкостью для СССР. С тех пор я полюбила Польшу. Единственная, почти что единственная страна, где право человека по-христиански защищено с момента начала жизни человека, то есть с зачатия... Вот ещё за это уважаю.
Ионина Татьяна 13.03.2024 17:50 Заявить о нарушении
Ионина Татьяна 13.03.2024 18:07 Заявить о нарушении
В Польщі я була більше десятка разів. Краків люблю на рівні Києва.
Знаю трохи польський, на рівні спілкування.
Дякую, що заходите...
Людмила Татур 13.03.2024 18:23 Заявить о нарушении