Я не знаю, коли повернуся в свій сад,
Там усе заросло бур’янами.
Там нема для очей мальовничих принад,
Прошуміла війна над дахами.
Я не знаю, коли поспішу у гаї,
Що весною шумітимуть дружно.
Виднокраї сумні, благодаті земні
Віють в душу збентежену скрушно.
Я не знаю, коли повернуся у дім,
Де чекають мене мої книги,
Де живе моя тиша без болю і війн,
Не лякають гармати і крики…
Я втомилась дивитись, як гинуть міста,
Як здригається правда у корчах,
І не знаю, коли закінчиться війна,
У душі моїй – туга і розпач…
Я не знаю, коли знов відчую тепло,
Дух окрилення, тихого щастя.
Кажуть люди, у небі є вище єство,
Що ж не чує плачу і благання?..
Я не знаю, коли
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124022608090
Свидетельство о публикации №124022608090
Рецензии
Повернемося, Галю...
Я вже повернулася, правда крізь сліз біди не бачу світу...
Так тяжко. А як страшно! Коли все коїться з тобою поряд...
Розруха - це Жах! Але смерті...
І душить скроні... І в горлі гіркота...
І навіть сліз, порою, вже бракує
Людмила Татур 08.03.2024 13:53 • Заявить о нарушении
Я вже повернулася, правда крізь сліз біди не бачу світу...
Так тяжко. А як страшно! Коли все коїться з тобою поряд...
Розруха - це Жах! Але смерті...
І душить скроні... І в горлі гіркота...
І навіть сліз, порою, вже бракує
Людмила Татур 08.03.2024 13:53 • Заявить о нарушении
Рада знайомству. Дуже зворушливий ваш вірш. Не так давно моя племінниця втратила сина. Це страшно і боляче. Я вас добре розумію Хочеться, щоб скоріше усі сини повернулися додому.
Галина Чехута 09.03.2024 17:41 Заявить о нарушении
Галина Чехута 09.03.2024 17:41 Заявить о нарушении