535. Вибираючи слово Александр Порфирьев

перевод стихотворения "Выбирая оружием слово" Александра Порфирьева (г. Санкт-Петербург)

Вибираючи зброєю слово, готуйсь захищатись
Там, де кулі завмерли в холодних відлитих стволах.
Хто затулить поетовій правді і рота і пащу,
Коли вбивство шляхетне дозріє в чужих головах.
Коли дурість безглузда блаженно свідомість скалічить
(Та заткніть же його – заважає бо гроші гребти),
То під ним розкривається прірва, а поблизу – вічність,
І згадати про себе так хочеться "Гою, еси!"

Добрий парубку, ти не нудьгуй – на Русі не нудьгують.
Уже тисячу роківе минули варязькі часи,
Лише думи впереміш з печаллю давно тут сумують,
І з дзвіниць чуєш дзвін – ти його до людей донеси.
Не свята ця нудьга давньоруська – а біс його знає!
Ілля Муромець тридцять три роки лежав на печі.
Мо', до Дзену тягнувся, а, може, піднявся до раю –
Ці герої вже не потребують булав і мечів,

І коня бойового – лиш слово лікує всі рани,
Піднесе до небес чиюсь душу, де мрій глибина,
А перунова сталь упаде, від поезії п'яна –
Он, якою є, бачте, у слова поета ціна!
Скальду честь, і нічого, крім честі! Не купиш за неї
Райськихї яблук, руна золотого. На хрест віднеси
Своє звільнене тіло, твоя ж-бо є доля на небі –
Не васалом, що хліб у родючих місцинах просив.

Ні погост, ні країну не вибрати – не помилиться;
І коли час настане зустрітись з безмежжям світів,
Ти не станеш нулем, або навіть, як та одиниця,
І не ляжеш ти віршем, як пил на полицях віків.

лютий 2024

Ссылка на оригинал в ВК находится здесь:
http://vk.com/wall99253497_3547