Дина Бергман. Полустанок. Рус. Бел
Не влияют ни года, ни числа.
Для меня здесь всё имеет смыслы,
Даже пыль дороги из-под ног.
Раз в неделю скорый, товарняк.
Чаще и не надо. Что тут делать?
А душа, как луковка, раздета –
Шелухой заведует сквозняк.
Ног пройду не чуя под собой,
Как обычно вставши спозаранок.
Для кого-то просто полустанок,
Для меня — мир, брошенный тобой.
***
Паўстанак...
Паўстанак. Раніца. Свет прадрог
Не ўплываюць ні гады, ні лікі.
Для мяне тут усё мае сэнсы,
Нават пыл дарогі з-пад ног.
Раз у тыдзень хуткі, таварняк.
Часцей і не трэба. Што рабіць, пакута?
А душа, як цыбулька, распранута –
Шалупінай ведае скразняк.
Ног у хадзе не чуючы пад сабой,
Як звычайна ўстаўшы ў першы ранак
Для кагосьці проста паўстанак,
Для мяне — свет, кінуты табой.
Перевёл Максим Троянович
Свидетельство о публикации №124022407493