Жили вони довго, щасливо

І жили вони довго,  щасливо, одвічно, лірично.
Не бентежили  розмір хрущовки, або стара  плитка.
Не практичним був він,  вона зовсім була поетична,
Але знижка на щастя була у обох - безлімітка.
Мали сфінксів домашніх, щоб повз не прокралося горе
А, іще посадили під вікнами різні троянди.
Перехожі  бажали - "Хай руки не відають хворі,
Хай Господь вбереже від артрозу, ролуки та зради".
І вони берегли свої руки, як  вміли, між іншим.
Вона пестила пальцями спину, він грів її ніжки.
І від цього цей світ на світанку потрошку світлішав,
Розквітали троянди, й пісні муркотіли їх  кішки.
Жили мирно: творили, любили, та все вибачали.
Ну, а  заздрість завжди буде мріяти все відібрати.
Як могли своє щастя від лиха, так і захищали,
Та Добро з кулаками прийшлось їм усе ж таки знати.
Вона  слухала мантри та вірила Долі й  Кармі.
А він вірив у неї,  і сплячу  любив цілувати.
Ніжно-ніжно  з рання  не турбуючи сни її марно
Снідав тим, що чаклунка  змогла уночі зготувати.
А  ночами  вона малювала майбутні події,
Де  Добро переможе, тому що Любов дає Силу.
Отже, одного разу все кинула заради мрії,
І до нього у п'ятницю з кішками  приколесила.
Був молодший за неї, але розум мав не ледачий
Хоч тоді не було ні кола, ні двора, ані даху.
А вона не шукала палкого, багатого  мачо.
Вона слухала серце, а  серце цвірінькало  птахом.
Він її окриляв. І для нього вона танцювала.
Якщо віриш Коханню,  -  троянду зростиш у пустелі!
Їхня вірність від лиха багато разів рятувала
Відчиняючи  брами та рухаючи  навіть скелі.
І жили вони щиро, розводили кішок та квіти.
І знаходили  завжди надійні, турботливі руки.
Не було  задля рідних нічого, що  можна жаліти.
Ані часу, ані теплих слів, чи зусіль, чи науки.
Не кажіть,  "пощастило", -  це, друзі,  робота взаємна!
Чоловічий початок, то:  захист, здобуток та сила.
У жіночу основу закладана мудрість таємна -
Відтворити добробут у домі не втративши крила.
Він досяг,  що хотів, бо стояла вона біля нього.
Надцять років не бачили сліз її радісні  будні.
Щастя разом складаємо. Щастя, це не випадково.
Усім   серцем бажаємо,  тільки тоді воно буде!
Олена Жажкова.
21.02.2024
Переклад.