И. И. Шишкин. Сосны, освещённые солнцем. 1886
на украинском языке
Сосни під сонячним світлом
Картина, і справді вражає, як диво:
Бо світло - найсправжнє, що льється з небес…
Всіх почуттів, нас захоплює злива,
Чудовий, як казка: неповторний та яскравий «русский лес»!
Чарує рука, напрочуд сильна та вміла,
Що майстерно кладе на полотно мазки:
В ній творчий порив, розум та сила…
Прославився картинами своїми, навіки!
А сосни, як живі, зійшли вперед на сцену,
Вже не один поет, оспівував цю мить…
Берези десь по отдаль, та немає місця клену,
І серце, дивлячись на це, від заздрощів
щемить!
То світло й довга тінь, то тінь та світло:
Перемішали золотистий оксамит та кольори…
До нас, ніби махають, вітами привітно,
Найсправжній, неповторний - руський колорит!
Немає десь поблизу: шуму, гаму й крику,
Лише повітря, як струна срібна, дзвенить…
Та пахне: хвоя, суниці ягоди та ніжно липа,
Берізка з-віддаля, білим вбранням, нам майорить!
Так хочеться зійти до них, привітних-
Що загубилися у лісі, у його гущавині…
Притиснутися до дерев: ще молодих та літніх,
Хай сповідь, лиш свою, повідають мені!
А променисте сонце: тішиться та сяє,
У самі хащі, промінням світлим достає…
Краса природи: ніби оживає, міниться та грає:
Мабуть митець і справді, розлив із фарбами натхнення, там на полотні, своє!
15 січня 2024 року
Косенко Віталій
Свидетельство о публикации №124022002143