Ох вже не хочу, цих віршів, не хочу чути голосів.
Навіщо знов прийшли до мене, він покарав усіх на небі.
Забув себе і хто ви є, по колу казка знов прийде.
Війна триває на землі, бо так домовились царі.
Закони прийняли, під себе, не має величі у небі.
Всі заблукали на землі, пороки ваші у крові.
Знову могили із хрестом, погнали наших з батогом.
Бояться правди брехуни, хоронять в землю знов її.
Звірі прокинуться від сну, брехливі душі розірву.
Ховаються вони в законі, ще й розмовляють на жаргоні.
Правдивим нічого боятись, ти очі їхні знов побачиш.
Продажні шкури затремтять, слова брехливі закричать.
Пора змінити всіх царів, відкрито говорити їм.
Пообіцяв - візьми зроби, така тут правда на землі.
За кожне слово карма є, відповідальність знов прийде.
Безстрашні мають це зробити, шануйте пращурів могили.
Безстрашний
© Copyright: Роман Сивко, 2024
Свидетельство о публикации №124021900055
Свидетельство о публикации №124021900055
Рецензии