Чудовий, лиш йому відомий, жарт
висвітлював зсередини обличчя...
Товариш мій іздавна мав цю звичку:
носити в собі добрих жартів жар.
Товариш мій не ставив за мету
ділитися веселощами зразу,
і тут не було жодної образи
для тих, хто бачить в жартах пустоту,
для тих, хто бачить в жартах глибину,
для тих, хто в жартах зовсім не кмітливий...
Ми з ним в цій таємничості щасливі –
як жарту хвилю чуєм вдвох одну...
Чудовий, лиш йому вiдомий, жарт висвiтлював...
© Copyright: Миклош Форма, 2024
Свидетельство о публикации №124021805448
Свидетельство о публикации №124021805448
Рецензии