iду пiд шум дощу,

Іду нікуди не спішу,
світанком насалоджуюсь.
Іду під шум дощу,
як знов народжена

Сріблясте озеро
дивиться з подивом,
ховає в березі лозу,
червоні котики.

Від вітру лоскоту
зіщулились.
Іду нікуди не спішу,
вдягнулась в посмішку.

І не потривожу їх,
на день, на вечір залишу.
І червоні ружі, і павичі,
вдихать глянцеву росу новонароджену.

Іду нікуди не спішу,
світанком насолоджуюсь.
Іду під шум дощу,
новонароджена


Рецензии
Примерно так.

Емельянов-Философов   03.02.2025 20:35     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.