про Купала та акче

Як завабить вуя у свій рай святьоха -
Відкупити душу вже ніяк невміч.
У кущах небесних соловейко тьохкав,
Чарувала очі на Купали ніч.
Підкидайте зілля вихором в багаття.
Як палає пломінь ? Зовсім не пече !
Заважають бути як тварини плаття.
Віддаю вогню я всі свої акче.
Підштовхни у спину ти, моє дитинство.
Замикай в обійми лагідно, любов,
Я шукав кругами тебе неумисно,
Перестрибнув ватру і, ти ба, знайшов !
світлина: Леопольд Готтліб (народився в Дрогобичі). Жінки та тюльпан.


Рецензии