Триптих
«На Майданi пил спадає»*,
Але розуму немає,
Скачуть, скачуть вислюки -
З глузду з’їхали вони?
Знову ворогiв шукає
Немовлят cкажених зграя…
Не бажають i не знають,
Що навкруги лани жадають
Ласкавих рук, ковток води;
За обрiй сонечко сiдає –
Чи вернеться сюди, хто знає,
У край розпусти та ганьби?..
Де знову «пся крев» брат на брата,
Как неразумных псов, стравил…
Не край вiтчизни – Україна,
А рiдна ненько – Русь єдина
Татар, хохлов та москалiв,
Де генiй не один спочив.
*- iз П.Тичини
Клятва ворогiв (год 2016)
Хай вiдсохнуть нашi руки
Вiд гармати чи базуки,
Зжеруть вIдьмаки,
Жебраками хай по свiту
Шкультигають наши дiти
Також онучки;
Хай не бачити нам сонця,
Та у гратах хай вiконця,
Ляжемо в труну,
Якщо слухаймось витiвки,
Якщо вiзмемо гвинтiвки
Й пiдем на вiйну.
Ворог мій, нехай нам Боже
Якщо зможе, то поможе
Не йти на війну.
У недобру цю годину
Вип'ємо, ворог, братіну,
Та ще й не одну…
Пiдростають нашi дiти;
I куди нам дiток дiти?
Невже до труни?
Хай не бути нам братами,
Грицько з ними, та сватами
Будьмо залюбки!
Дiти нам на щастя будуть,
Нас онучки не забудуть,
Розквiтуть сади,
Лише вiд цього содому,
Ворог, вернемось до дому
Та й не зрадимо собi.
Друже мiй (год 2023)
Друже мiй, навiщо нам мовчати?
Якщо можна пiсню заспiвати.
Я до неї слова пiдiбрав -
Серед квiточок спалахiв барв…
Що ж мовчиш ти, друже? Що з тобою?
Що ж рука не здiйме твою зброю?
Чому очi мороком взялися?
Гей, вставай, навколо подивися;
Що зробили з Ненькою ми, друже,
Бачиш, друже, кровушки калюжі.
Що ми, друже, з Ненькою зробили,
Чом батьки в колисках нас не вбили?
Хто вiддав кому підле завдання
Гнати нас, як овець на заклання.
Хлопців вже немає - їм байдуже
Та вагітних женуть до окопiв, друже!
Чи цю правду ми з тобой шукали -
На Майданi залюбки стрибали?
Правда в тому, друже, що з тобою
Не туди направили ми зброю.
Свидетельство о публикации №124021703425