513. Ми нiколи не станемо старше Саша Невская

посвящается памяти Саши Невской (г. Санкт-Петербург)

Ми ніколи не станемо старше,
Прочитавши французькі листи,
Сміючись з того, хто намагався
Нас позбавити самоти.
Ми ніколи не станемо старше;
Буде снитись нам вічний Кавказ;
Заворожить лавина нас та, що
Ми зустріли, немов в перший раз.

Ми ніколи не станемо старше,
Взялись за руки – слухай мене:
Навіть час, що біжить – це на краще;
Смерть ніколи не наздожене!
Заспіваю тобі колискову,
Пилом зоряним тебе торкнусь.
Не згадаєш, забудеш ти знову,
Хто незримо з тобою заснув.

Ми не станемо старше ніколи,
Вічно юні, і вічно п'янкі,
І пробачимо обов'язково
Всіх, хто пише рядочки стрункі
Ми пробачимо обов'язково
Криком чайок, що слухаєш ти,
Хто роками чекав кольорові
І натхненні французькі листи.

Ті слова – не бунтарство верлібру –
Влучність диму віршованих рим.
За минулим не варто жаліти –
Поцілує, як l'enfant terrible.
Ми ніколи не станемо старше.
Гетьте, думи від мене сумні!
Ми побачимось – не сумнівайтесь,
Ну а поки прийду уві сні...

лютий 2024

ссылка на оригинал планировавшегося перевода здесь:
http://vk.com/wall-208781818_10