Захотiлося в дитинство
В країну щастя і солодких мрій.
Там доля не вела себе примхливо,
Було багато радісних подій.
Там пахло хлібом золотисте поле
І пахощами вабили степи.
Все до дрібниць було навкруг знайоме:
Ставок, джерельце, польові стежки…
Улітку там світилася веселка,
А взимку був пухнастий білий сніг.
Хмаринка в небесах пливла легенька,
Здавався оксамитовим моріг…
В дитинстві не було печалі й горя,
Зціляла болі мамина рука.
Якби ж могла туди вернути доля,
Я б знов відчула радощі буття!
Відчула б я щасливі миті в мирі
І не боялась дронів і ракет.
Та часом всі путі в дитинство змиті,
А входи заколочені навхрест…
Свидетельство о публикации №124021304056