про чайку

Кричать над Бугом білі чайки.
- З якого дива так кричати ?
- Бо крилам жодної загайки
Немає сил перечекати.

В окопі ранок сухорлявий.
Не сплять товариші у тиші.
Невдовзі їм бенкет кривавий,
Талан, чи поховання пишні.

Міцні у долі руки-грати.
Хозяйнувати їй на ниві,
На пару з круком мовчазливим -
Щоб око дзьобом добивати.

Лiтають чайки, білі чисті.
Такі, як біль, нечоловічі,
Приносять з поля бою вісті.
Не плачуть очі - нічим, нічим.


Рецензии