Покотиполе

Похмурий день… Свинцеве небо…
Нема ні снігу, ні дощу…
А я дивлюсь у вікна вперто
І ноти жалощів ловлю.

Знов пригадала рідне поле,
Духмяні квіти польові,
Ласкаве сонечко ранкове
І теплі краплі дощові.

Весна дбайливо зігрівала,
Оберігала цю красу,
Щоб кожна квітка розквітала,
Раділа сонячному дню.

Згадала я волошки в житі,
Ромашки білі, сокирки
І незабутні щастя миті,
Передранкові мирні сни.

У спогад, наче в сон, пірнала,
Немов у хвилі запашні,
Тоді я про війну не знала,
Про вражі душі кам’яні…

Тепер, немов покотиполе*,
Вже третій рік – на чужині…
І почування невигойне
Несу в ураженій душі…

*Покотиполе – те саме, що перекотиполе.


Рецензии
ПОКАТИПОЛЕ

Перевод

Хмурится небо свинцово,
Не снежится и не дождит…
Хрупкою веткой кленовой
Память в окошко стучит.

Вспомнилось поле родное,
Любимых цветов аромат.
Солнышко теплой волною
С утра накрывало наш сад.

Помню те яркие краски
Цветущих весенних деньков.
Жили легко, без опаски,
Без взрывов, бомбежек, хлопков…

Помню июньские ливни
В пазлах предутренних снов.
Цвет васильков – синий-синий,
Букеты ромашковых слов.

В память, как в сон, я ныряю,
Мгновения счастья ловлю.
Но лишь глаза открываю,
Я боль вспоминаю свою.

Дом, что остался в неволе,
Страну, где грохочет война…
Словно бы покотиполе -
Беженкой жить я должна…

Елена Куприянова, 25.02.2024

Елена Куприянова 3   25.02.2024 20:29     Заявить о нарушении
Леночка, спасибо. Не буду повторяться, все супер!

Галина Чехута   25.02.2024 22:45   Заявить о нарушении
Галина! Заглядывай и на мою страничку... Мне будет очень приятно...

Елена Куприянова 3   26.02.2024 13:33   Заявить о нарушении