XV. 8. Мир та Любов
а плоть тремтіла.
В полоні відчаю була,
в полоні жила.
Війну в Душі щоб зупинить,
чужий не взмозі.
Тільки сама Душа за мить,
любовью зможе.
Любов в Душі коли живе,
нема печалі.
В полоні щастя проживе
вона надалі.
На світі все була війна,
Земля тремтіла.
В полоні відчаю була,
в полоні жила.
Війну у світі зупинить,
один не взмозі.
Тільки разом в одну мить
любовю зможем.
Земля в любові оживе,
та без печалі.
В мирі, в щасті проживе,
з нами надалі.
Свидетельство о публикации №124020304886