не впiзнанним захоче бути,
то солодко, то гірко.
То серце зіжметься в кулак,
то летить аж за край, як лебідка.
Пірїнкою торкнеться,
не розбудить.
Серед альф твоїх і омег,
не впізнанним захоче бути.
Зігріє, поговорить
і біль руками розведе.
Відкриє вікна, штори
і загубиться в юрбі серед людей.
Свидетельство о публикации №124012804398