Батькам
піклуєшся завжди про їх життя,
ти перед Богом чисту душу маєш,
це - прощення твоє і каяття.
Про двох людей рідненьких,
маму й тата,
в вірші своєму зараз рокажу,
і про палку любов до них,мов свято,
яку в своєму серці бережу.
Матуся,що ночей недосипала
і тата,котрий був із нею всюди,
а часу завжди їй не вистачало,
бо годували материнські груди.
Батькам своїм пошану я складаю
для них простих,звичайних,дорогих
не стало їх,за ними я ридаю,
ни кривдіть діти,Ви,батьків своїх.
Не забувайте діти рідну хату,
де Ви колись жили в своїм селі.
провідайте,близького серцю тата,
і найріднішу маму на землі.
Відчую на обличчі я вологу,
мене на цвинтар стежечка веде,
не забувайте до батьків дорогу,
бо пошкодуєш,як біда прийде.
Ще стелиться життя мого дорога
і в невимовній тузі каяття,
я за батьків молитимуся Богу,
які,колись дали мені життя.
Свидетельство о публикации №124012803918