Сиджу и думаю з чого мени почати
Я хочу про біль душі вам розказати.
Стара я тілом , та душа не хоче старіти
І хочеться ще не одне літо зустріти.
Та ми ніхто не можемо змінити те ,
Що нам долею і Всевишнім призначено.
То ж і хочеться ще добре слово вам сказати.
Так , як я говорю своїм дітям – я Мати.
Любіть люди своє , яке б воно не було, життя.
Тому , що з роками все піде у забуття.
І тоді вже не буде навіть чого і згадати.
Тож не втрачайте можливість його пізнати.
Бо життя пройде як повінь по весні,
Як хмарки, що летять у небесну висоту.
Та все залежить лише від нас з вами,
Як нам знайти в житті вірну дорогу ту.
26.01.2024
Свидетельство о публикации №124012803455