А він же від неї тане,
Як сніг від променів ніжних.
І все, що про неї знає,
Що сила кохання безмежна…
І стукає ніч у вікна,
Щоб щастя віч на віч без меж.
А він дуже її хоче,
Вона його, звісно ж, теж…
Буває, що він так терпить
Капризи її смішні.
То ангели, то чорти уперті
Танцюють у ній , ще й які…
В минуле закриті всі двері,
Закриті всі брами веж .
Він просто так вірить в неї,
Вона, в нього, звісно ж, теж…
Але якщо йому сумно,
І він є сумний як дитя,-
Обійме вона душею.
Любов-неземне почуття...
Нехай що хотять,кажуть люди…
Всіх слів до душі не збереш,
Він просто її усім серцем любить,
Вона його, звісно ж, теж…
Вона його звiсно ж теж...
© Copyright: Мила Яцко, 2024
Свидетельство о публикации №124012005487
Свидетельство о публикации №124012005487
Рецензии