Думки бувають боязкi й тихi,

Думки бувають боязкі й тихі,
Але рядки й катрени, звісно, множать...
Коли сумую - я пишу вірші,
Душа болить, вони мене тривожать.

На білий аркуш ліг зерняток рій ,
Слова нанизані, як намистинки.
Поміж рядками стільки влучних мрій,
А замальовки - начебто картинки.

І почуттям оголена душа               
Старається образою не дряпать,
Підшукує ніжнісенькі слова,
Ті, від яких так хочеться заплакать...

                П Е Р Е К Л А Д .

Бывают мысли робки и тихи,
Но строки и катрены всё же множат...
"Когда мне грустно - я пишу стихи,"
Когда мне больно, их пишу я тоже.

На белую бумагу - зёрна букв,
Слова нанизаны, как ожерелье.
И между строчек слышен сердца стук,
Вот зарисовки лучше - акварелью.

И обнажаясь чувствами, душа
Старается обидой не царапать,
Подыскивает нежные слова,
Те, от которых хочется заплакать...


Рецензии
Прекрасные стихи!
И прекрасный перевод...

Ионина Татьяна   17.01.2024 11:08     Заявить о нарушении
Вдячна Вам від всієї душі.
Тільки вивчаю українську мову.

Благодарна Вам от всей души!
С уважением,

Тамара Мамина   17.01.2024 11:18   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.