Прощайся так, немов востаннє,
неначе вже часу не стане
на щастя і на мить,
в яку розірвуться обійми
й навік розлука серце вийме,
що б'ється та болить.
Прощайся не лінивим словом,
а тим, що рима до любові,
хоч не шукаєш рим.
Прощайся реченнями з серця,
котре болить, котре ще б'ється –
у правді, а не грі.
Прощайся так, мов сам зібрався
іти, та ще не попрощався,
бо ще не все сказав...
Тягнися дотиком до скроней,
здійми обличчя у долонях –
мов птаха в небеса...
Прощайся так, немов востанне
© Copyright: Миклош Форма, 2024
Свидетельство о публикации №124011500144
Свидетельство о публикации №124011500144
Рецензии
