Були би душеньки, як сніг -
Білесенькі, всі променисті,
Усіх пускали б на поріг,
Бо ж совість гарна була б, чиста.
А так сидиш біля вікна
І думаєш: - Така людина...
І щоб то не робить добра...
Важка, лиха стоїть година!..
Чи люди більш перевелись?
Що серце, то тверде, як камінь,
Батьки би наші підвелись...
Стою з піднятими руками,
Прошу у Бога мирних днів,
Щоби серця не холодніли,
Щоб сльози не лились у вдів,
І лиця в них би не марніли!..
Щоб сім'ї разом всі були,
Щоб діточки не сиротіли,
Щоб все, що треба, здобули,
І до батьків своїх летіли!..
15.01.2024
Прошу у Бога мирних днiв
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2024
Свидетельство о публикации №124011408526
Свидетельство о публикации №124011408526
Рецензии