Прошу читай, читай,
не відкладай мої слова на завтра.
Життя в цілому суета,
а лиш кохання чогось варте.
Прийде, як весняна вода,
наповнить все, до краю.
Порве вщент все,аж до останього моста,
і стане долею твоєю.
Прошу читай, читай...
не відкладай мої слова на завтра.
І згаснути не дай,
тому, що народилось від недавна.
I згаснути не дай, тому, що народилось вiд недавна
© Copyright: Галина Би-Локур, 2024
Свидетельство о публикации №124011008115
Свидетельство о публикации №124011008115
Рецензии