Спов дь п сля розлуки
та треба якось жить,
тремтять від вітру віти
струмок з очей біжить.
Така гірка розлука,
образи й каяття
така нежданна мука
ввійшла в моє життя.
Залишиться у тебе
сімейний наш альбом,
хоч зовсім вже не треба
нічого нам обом.
Тепер не скоро вдасться
ступить на твій поріг,
тендітне наше щастя,
беріг,та не вберіг.
Ох,цей весняний вітер -
такий фривільний біс,
чом досі він не витер,
моїх печальних сліз ?
Свидетельство о публикации №124010904765