Good Hours by Robert Frost переклад

"Good Hours"
by Robert Frost

I had for my winter evening walk—
No one at all with whom to talk,
But I had the cottages in a row
Up to their shining eyes in snow.

And I thought I had the folk within:
I had the sound of a violin;
I had a glimpse through curtain laces
Of youthful forms and youthful faces.

I had such company outward bound.
I went till there were no cottages found.
I turned and repented, but coming back
I saw no window but that was black.

Over the snow my creaking feet
Disturbed the slumbering village street
Like profanation, by your leave,
At ten o’clock of a winter eve.

«Гарний час»
Роберт Фрост

Зима. Надвечір йду крізь сніг,
Нема із ким поговорить…
Хати під снігом в ряд стоять,
Очима світлими блищать.

І думалося: люд в мені,
І чую скрипки диво-дзвін,
І за фіранкою вікна
Обличчя юні, й сміх луна.

І йшов я повз, в душі тримав
Всіх цих людей, допоки став
Далеким шлях. Вернувсь назад,
А вікна чорні, наче сплять.

Тріщить мороз, мій крок скрипить,
Турбує вулицю, що спить,
Наче примара в тиші зим.
Десята вечора між тим.