П сня мого батька

Як дітей колишиш ти недремно..Мамо!
То не раз змахнешь краплини поту.
Що ж, прислів'я мовлять не даремно..Мамо!
Хто не мав дітей не знав клопоту.
Як зростуть, то скільки дум у неньки
И тривог за кожне їхне діло
Голова боліла від маленьких
Від дорослих сердце заболіло...

Добре як себе пізнать в дитині
Знать вона твої продовжить роки,
Добре дати світові людину,
А людині дати світ широкий,
Дати їй гаї в цвітінні рясту,
Сині гори не спокійні ріки,
Хто не мав дітей не завдав щастя,
Свою долю обікрав на віки,

Як зростуть то скільки дум у неньки,
И тривог за кожне їхне діло,
Голова боліла від маленьких,
Від дорослих сердце заболіло..,

Як з колиской ніч зміняє ранок,
Як до школи відведеш за руку,
Як уже одержешь телеграму, Мамо!
Мамочко!..Вітаю из онуком.

Як зростуть то скільки дум у неньки,
І тривог за кожне їхне діло,
Голова боліла від маленьких,
Від дорослих сердце заболіло..