на стежках де Золотi ворота
я вступаю з собою в двобій,
на стежках де Золоті ворота.
І бачу зорі Дніпровській воді,
і розуміння шукаю в нотах.
Що змінилось...
Розуміння тонке, як скло.
Я вступаю з собою в двобій,
а проникливий дух над Подолом,
ходить тихо в юнацькій юрбі,
потай.
Щось змінилось...
І морщинка лягла на чоло.
Я вступаю з собою в двобій,
а над Хрещатиком знову звучить,
незабутніх днів твоїх соло
Свидетельство о публикации №124010704697