СПОГАДИ
ПРО РІЗДВО
Пам'ятаю як в дитинстві на Різдво у ніч, почув на свої вуха, /
Зненацька, як собаки мовою людською розмовляли я підсухав.
Як Мухтар побачивши мене протяжно сказав: "м'яяясо". /
Бо з вікна мабуть почув якісь смаки від яства.
Як мій маленький Топік став на задні лапи,/
Щоб з ланцюжку його спустив: "Валлерік" він сказав так, як ніби гавкнув.
Я тоді стояв і слухав./
І думав у сім років,
Що то може завірюха.
Зараз став дуже дорослим,/
І зрозумів, що то не вони мовою сказали,
а то я розумів, тоді їх просто.
Напевно Бог дає нам дар, цеї ночі./
Щоб кожного ми зрозуміли хто нас просить хоче.
Щоб знайшли спільну мову,/
Може щоб вороги і друзі
Стали розмовляти знову.
Вітаю вас усіх зі святом,/
І порозуміння вам бажаю всім багато!
***
© Copyright: Валерий Кулик Васильевич, 2024
Свидетельство о публикации №124010604915
Свидетельство о публикации №124010604915
Рецензии