Лита ви мои
Як же швидко ви пролетіли
Немов пташки, що у вирій летять
Ви ніколи вже не вернетесь назад.
Коли ми були молоді, то не думали про те
Що старість уже не за горами
І не задумувалися, що швидко плине час
І старість уже чекає на нас.
Але так побудоване життя
І не потрібно чекати якоїсь зміни
Бо та зміна нічого нам не підкаже
Тільки ще тугіше вузол завяже.
І не потрібно за тим що було сумувати
Адже ми бачили, як старіють батько й мати
Та все одно не думали про старість
Тільки й ждали від життя якусь радість.
Тож не потрібно озиратися назад
А жити так, як Бог нам заповів
Бо Він нам дав усім життя
Щоб не впадати в небуття.
06.01.2024
Свидетельство о публикации №124010604047