Туман грудневий, неприємний,
Точніше, мабуть, то був смог...
Розповзся містом... хай би щез він...
Сирен нам мало та тривог?
Хімозою несло від нього...
Ну що тут скажеш? - Кривий Ріг.
В обіймах фабрик, шахт, заводів...
Рудий буває, навіть, сніг...
Буває зверху брудно-сірий,
Буває й білий... та частіш
Без сніга все ж... Я вірю щиро
В зимову казку... Йди, скоріш,
Бо зачекалась вже малеча,
Сніжочок, завітай до нас!
Хоч зранку, а хоч і під вечір
До свят собою все прикрась!
Пухнастим шаром ляж на місто,
Мов хутром, землю зігрівай,
Коли ти є - стає враз чисто,
Неначе в білих хмарках рай!
... Ну а поки, туман-примара,
Вкрив місто мороком своїм...
Із сірістю сирою в парі,
Додали тем віршам моїм.
05.01.2024 р.
Туман грудневий...
© Copyright: Татиана Максимова, 2024
Свидетельство о публикации №124010507971
Свидетельство о публикации №124010507971
Рецензии