Пливу в човнi життя, що зветься.
Листи короткі на умі,
торкаються до серця
і як їх зрозуміть.
Збігають числа в хвилях сьогодення,
і сивина на березі чола.
А ніжність тулиться між нами,
яка б дорога не була.
А ти як сокіл,
в думці поза хмари.
Про щось говориш в ніжності шовків.
Життя без повторів,
життя без повторів...
І тільки зорі мінливі у горі.
Пливу в човнi життям що зветься
© Copyright: Галина Би-Локур, 2024
Свидетельство о публикации №124010507854
Свидетельство о публикации №124010507854
Рецензии