Я йду до тата. Додому. На небо.
Мені вже земного нічого не треба.
Мені вже не треба не їсти, не пити.
В обіймах Господь зможе душу зігріти.
Простіть мені люди, кому завинила.
Авжеж я не янгол- бувало грішила.
І я навзаєм вам прощаю образи.
Бувають колючі в житті навіть фрази.
Не мають вже сенсу ні гроші, ні статки.
Моє все земне я лишаю вам в спадок.
Мені вже не треба ні ліжка, ні ковдри,
Бо я йду до тата , де все буде добре…
Скінчилась дорога .На жаль, що коротка.
Та тільки за планом завжди все у Бога.
Нарешті душа моя лине у спокій,
Де буде вже дома і поруч із Богом.
21.12.2023
Я йду додому
© Copyright: Алёна Гавенаускене-Колосовская, 2024
Свидетельство о публикации №124010306249
Свидетельство о публикации №124010306249
Рецензии
Болісно, дуже болічсно це читати.
З повагою та
сподіванням на краще,
Єлизавета
Елизавета Катрич 04.01.2024 00:03 • Заявить о нарушении
З повагою та
сподіванням на краще,
Єлизавета
Елизавета Катрич 04.01.2024 00:03 • Заявить о нарушении
Дякую… Це частина життя, так трапляється.
Бережи вас Господь.
З теплом
Алёна Гавенаускене-Колосовская 04.01.2024 08:34 Заявить о нарушении
Бережи вас Господь.
З теплом
Алёна Гавенаускене-Колосовская 04.01.2024 08:34 Заявить о нарушении