На прощання
Що знав я краще мову не твою,
Що з серця її вирвати не можу,
Але для тебе все, що я творю.
Я відійду, а ти ще будеш, будеш,
Бо справедлива і не терпиш зла,
Гвалтована, та непокірна й горда.
Такою завше будеш, як була.
Свидетельство о публикации №124010207165