Не упрекай на украинском
Дорікай мене, уже не дорікай -
Краще, я в душі, уже не стану…
Недовірою на серці: не карай,
Не ятри мені, оту болючу рану!
Розлюбив мене, ну що ж, прощай:
З болем я здружилась, з перцем…
Меж немає, неповторний небокрай,
Бо усе я відчуваю, своїм серцем!
Лише, коли в двох, весна на серці,
Та й вони, співають щастю в унісон…
Сонце не хова усю красу за дверці,
І наяву, я бачу свої мрії, а не сон!
Бо трава і квіти - стало все яскраве,
Босоніж ступаємо, за руки, вдвох…
Лиш любов, над нами, має право:
Не сприймає, ні чиїх уже пересторог!
Вже пишу Коханню, ці рядки, рукою-
Бо поет лиш вміє, щіро так писать..
Почуття, як верби цвіт, бува весною,
А Любов,- надовго, світлом може стать!
01 січня 2024 року
Віталій Косенко
Свидетельство о публикации №124010201421