Зашумiло надворi листя тополi
Різко шибками гримнуло вікно,
І дощу рясного тонке волокно
Готувалось вирватись з хмарної неволі.
Гуркотіння грому, наче вибух, долинало,
Наближалась перша весняна гроза,
Всі сторонні звуки зовсім поглинало,
Хмара величезна небом темним йшла.
На сади і на тополю вітер налітав,
Безустанку блискало й гриміло,
Поки зливою гучною не заструменіло,
Та недовго дощ безжалісний тривав.
Чорна густа хмара попливла на схід,
Простір неба зірковий відкривши,
Вітер стих, свої потуги припинивши,
Свіжості в повітрі відчувався слід.
Втихомирилась тополя, тільки було чути,
Як з гілок все падали краплі дощові,
Води каламутні бігли до ріки,
Довго не хотілося ніч оцю забути.
Свидетельство о публикации №123122906281