Надворі тиха й ясна ніч була,
В ярах ще танув сніг померклий,
Не в змозі вести бій запеклий
З теплом, бо вже надходила весна.
Дзюрчали з них струмочки каламутні,
З землі відталої вже випиналася трава,
Затоплювала все нездержлива вода,
Були її потоки неспокійні і могутні.
Ураз захмарилось, і небо потемніло,
Гілки шуміли під поривним вітром,
До ранку місячне простилось світло,
Краплини дощові у вікна стукотіли.
Все сіяв й сіяв перший дощ весняний,
Жбурляло небо свій коштовний бісер,
Метав дерева голі безсердечний вітер,
Як і завжди весною, буйний й неслухняний.
Надворi тиха й ясна нiч була
© Copyright: Андрей Март 2, 2023
Свидетельство о публикации №123122904831
Свидетельство о публикации №123122904831
Рецензии