Дощ

На вулиці нічній ,гуляє дощ
Проходить повз вікно, неспішною ходою
Так капотить собі вечірньою порою,
Немов ,підставив хтось під небо
човником долоні
Грайливо віддають дорогоцінну воду,
Краплини всю дорогу
І гамір від капелі , збирає дощ у кошик
І так зачарувався він ходою,
що й заспівати вже майже був готовий
Але згадавши  ,що давно все місто спить
І шумом буде просто всих будить
Тому неспішно. Просто.
Притрима ніч за плечі
І далі все собі проходить,капотить
Змиває з міста весь марудний
Напил.
Готує вулиці до зустрічі Добра,
І нових чашок кави та бесід ,
А може до обіцяних надій,
Що вже давно здаються дуже дивним Сном.
Але нічого, смуток піде за дощем,
Відійдуть думи та печалей заметіль
Веселка ,нагадає ,що слова все ж
Мають сенс
І знов зажевріє та іскорка мала
Там ,десь ледь вище від ребра
І потепліють очі ,спостерігаючи,
Як плавиться все зло під натиском дощу.
А ще ,радіючи спостерігати,
Як бавиться краплинами ,немов дитя,
Поважний дощ , що виграє мелодію свою
На далях асфальтованих доріг,
Та шле у сонні вікна поцілунки…