Ворон i лебедь
Гладінь води тихенько ворухнувши,
І почав пити тремтячі простори і гладінь чорну,
Шукаючи там щось
І мені б у минуле наше повернутися назад,
І крізь тумани вуальки розтанувших років,
Як мені пам’ятний твій проникаючий погляд…
Ожив небом, заіскрилися два блискучі ока,
Розгорнувши крила - віяли…
Та вмить спалахнув, піднявшись високо.
То мої білі - білі лебеді б’ються
І б’ються крилами - віялами об гладінь дзеркала, відображавши наше минуле…
В цьому озері я пливу…
Крилом розрізаючи дзеркальну гладь вуальки.
Сонце мружиться,
Світить волю, простір вбирає водної гладі,
Сонце у погляді відображається, залишає минуле,
То воля зоряна
І шлях мій далекий по водяній гладі освітлює
Свидетельство о публикации №123122604713
Наталия Кравченко 4
Наклонился к небу черный ворон
Гладинь воды тихонько шевельнув,
И начал пить дрожащие просторы и гладь черную,
Ища там что-то
И мне бы в прошлое наше вернуться назад,
И сквозь туманы вуальки растаявших лет
Как мне памятен твой проникающий взгляд…
Ожил небом, заискрились два блестящих глаза,
Развернув крылья - веяли…
Но мгновенно вспыхнул, поднявшись высоко.
Мои белые - белые лебеди бьются
И бьются крыльями - веерами о гладь зеркала, отражая наше прошлое ...
В этом озере я плыву ...
Крылом разрезая зеркальную гладь вуальки.
Солнце жмурится,
Светит волю, простор впитывает водной глади,
Солнце во взгляде отражается, оставляет прошлое,
То воля звездная
И путь мой далек по водяной глади освещает
Рок Группа Луначарка 26.12.2023 20:03 Заявить о нарушении