Посеред парку, де дерева голі
Підтримують зимовий небосхил,
Здається,що і час тече поволі,
Лишаючи і нас життєвих сил.
Стою і я, тамуючи тривогу.
До тиші прислухаюсь. Вітер стих.
Безмовно сонце просить допомогу
Посеред хмар, понурих та тяжких.
Віщун біди, закряче раптом ворон,
Тихенько проскрипить старезний дуб.
І знову мовчазний обступить морок...
Молитви слово вирветься із вуст
Хай буде тиша, без виття сирени!
Хай без тривоги місто моє спить!
Весни чекають і дуби, і клени,
Дай Бог і нам біду цю пережить...
Посеред парку
© Copyright: Валентина Комина, 2023
Свидетельство о публикации №123122604427
Свидетельство о публикации №123122604427
Рецензии
Переживемо і вистоїмо, вони 300 років з нами воюють, а ми живемо. Дякую, Валя. З пов.
Игорь Ярин 26.12.2023 17:33 • Заявить о нарушении
Игорь Ярин 26.12.2023 17:33 • Заявить о нарушении
Дякую, Ігорю. Так важливо зараз почути такі слова. Сподіваюсь і вірю, що все буде добре!
Валентина Комина 27.12.2023 14:58 Заявить о нарушении
Валентина Комина 27.12.2023 14:58 Заявить о нарушении