Тихий вечiр

Любовь Вишневецкая
Тихий вечір йде в садочок...
Посміхнусь, як кобзарю:
- Я плету тобі віночок!..
Хай заквітчує зорю...

Тінь лягла попід забором...
заховала солод грон...
У безкрайнії простори
лине спокій... лине сон...

Місяць світ вгортав у хустку!..
Срібло сипав навкруги...
Я з промінчиком пелюстку
піднімаю догори!..

По м’якій траві стежини
доля стелиться моя...
- Раптом там, де кущ ожини...
спів розлився солов’я!

Зупиняє миттю подих!
Зупиняє серця стук...
З ним так часто щастя ходить...
Нагадав про біль розлук...

Вечір влігся у садочку...
чув бажань моїх слова...
- Розповім, як в холодочку...
милий ніжно цілував...

                23.12.2023 г.

Фото з інету.


© Copyright: Любовь Вишневецкая, 2023
Свидетельство о публикации №123122305177
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Любовь Вишневецкая
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Любовь Вишневецкая