Коли ідеш в долині тіні смерті
І мертве море, де вода вже не вода,
А солі так багато, що відверто
Її не можна випити ... Біда.
Суцільна темінь душу огортає,
І болю сіль в'їдається до дна...
О, хто прийде і витягне до раю?!
Розбавить відчай крапля хоч одна...
Промінчика тепла так в темряві бракує...
Холодна ніч, а серце страх обвив...
Душа невтішна сильно потребує
Обіймів, слів добра і співчуттів...
Життя і смерть крокують завжди поряд.
Але прожити треба так, як у раю -
Де люди люблять: кожне слово, погляд
Дарують ніжність, впевненість свою...
Нічого кращого любові тут немає!
Вона жагу втамовує усім...
Навколо все в любові оживає...
Даруй її дорослим і малим!
22.12.2023. м.Київ
Коли iдеш в долинi тiнi смертi
© Copyright: Валентина Руда, 2023
Свидетельство о публикации №123122207220
Свидетельство о публикации №123122207220
Рецензии