Ты медью оценил мою любовь. на украинском
Не думала, бо не було на те й причини,
Що, «доленосна зустріч наша», випад-
кова…
Я присягаюсь гронами червоної калини:
Чумацький шлях, висів на небі, наче та «підкова»!
А щастю нашому, всміхались з неба зорі,
І меж йому, в безкраїм океані не було…
Стежки наші сплелись в одну, із тисячі відомих траєкторій-
Та незважаючи на Осінь, все в душі, моїй - цвіло!
Сам місяц - дирегент оркестра ночі,
Вино кохання, нам у срібний келих розливав…
Я бачила, знов присягаюсь, твої очі-
В них: відблиск почуттів, палітру фарб, її
заграв!
Десь, ледве-ледве чутно, шепотіли квіти:
Та малювали образ: таємничій,
загадковий твій…
Про те, що все ж скінчиться скоро, в серці, літо-
І зимувати, з смутком почуттів, прийдеться, все ж самій!
Не вірила, не бачила Розлуку та її причину,
Бо відображенням твоїм, я стала у думках…
Кохала до нестями чоловіка, вірила в красу, в нашу Калину-
Та в Зорі, що завжди блищатимуть нам у віках!
А дійсність, все ж не забарилася, до нас дістала -
Ти міддю оцінив: «кохання золоте» і
почуттів моїх порив…
У снах твоїх: росою літньою, як піна на губах розстала,
Бо серцем, так і незайнявшись, у пристрастях других, ти сам згорів!
21 грудня 2023 рік
Віталій Косенко
Свидетельство о публикации №123122105076