Осiнь степом нишком йшла

Осінь степом нишком йшла,
Низько хмари над землею слались
Гуртом всім, а згодом вітром розривались,
Клоччям оберталась їхня пелена.

Вже котились по рівнині перші кураї,
Шлях широкий простягнувся між ярами,
Поливався ще нечастими дощами,
Трави пожовтілі припадали до землі.

Панував навколо безтурботний спокій,
Бігали полями жваві ховрахи,
В вирій поспішали гуси й журавлі,
Степом все носився вітер одинокий.


Рецензии