Долина ще була повита темнотою,
А ранок наближався із-за гір,
Десь сонце вже збирало променевий клір,
Стояла тиша над самотньою рікою.
Струмок один лиш вів розмову,
Гірський порушуючи спокій монолітний,
Світанку вогник загорявся непомітно,
Й верхівки гір немов пливли у ньому.
Ще яскравішою ставала білизна снігів,
Красивий ранок йшов собі зі сходу,
І ніс вершинам гір винагороду
Із світла сяючих і радісних пучків.
Долина ще була повита темнотою
© Copyright: Андрей Март 2, 2023
Свидетельство о публикации №123122004752
Свидетельство о публикации №123122004752
Рецензии