Їдуть по дорозі в степу козаченьки
І співають пісню не дуже веселеньку
Кінь копитом б’є, а козак благає:
Не бий , бо серденько і так завмирає.
Бо бачив дівчину ще в минулім році
Мабуть не раз плакали її карі очі
А можливо іншого вона вже кохає
І що я вже повертаюсь вона і не знає.
А можливо вийшла заміж вона за другого
І забула мене хлопця молодого
Та все ж неси мене коню вороненький
Туди,де жила колись моя миленька.
Може її серце заб’ється в тривозі
І мене зустріне на битій дорозі
І ми завжди будемо із нею у парі
Як місяць і зорі у небеснім краї.
17.12.2023
Идуть по дорози в степу козаченьки
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2023
Свидетельство о публикации №123121906628
Свидетельство о публикации №123121906628
Рецензии