про рiйбу в самоцвiтi
через кригу закованих вод,
через вади, спокуси і чари
чи приречення, чи то свобод,
чую дихання птаха в польоті,
загартовану легкість крила,
бачу сонця закат в позолоті
і сріблясту парчу джерела,
помічаю рійбу в самоцвіті,
навмання сповідаю суття,
поміж всіх здивувань в цьому світі
вибираю найперше - життя,
під нерадісний спів дурносміхів,
що плекають невірність без змов.
між двома полюсами невтіхи,
вибираю найгрішний - любов...
світлина: Олександр Мурашко. Соняшні плями. 1907..
Свидетельство о публикации №123121900422