День промайнув, ніч підійшла, спочину,
Я ляжу в ліжко і розправлю спину,
Прикрию очі, дихання вгальмую,
В уяві сад весняний намалюю!..
Садок, в нім вишні, абрикос, черешні,
Ждемо плодів і ось вони, нарешті,
Солодкі і духмяні, насолода,
Була в ту весну в мене гарна врода!..
Роки минають, гріє душу спомин,
Немовби літо, де сонця теплий промінь...
Роки, роки... Вже підросли онуки...
Тяжке життя, небажані розлуки!..
Та в серці віра є, де віра - там надія,
Скінчиться час гіркий, здійсниться мрія,
І дихати почнемо на всі груди,
О, скільки радості пізнаємо ми, люди!
19.11.2013
Роки минають...
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2023
Свидетельство о публикации №123121807681
Свидетельство о публикации №123121807681
Рецензии